Мелодраматичний ретро-фарс
З одного боку, прізвище Брежнева, що не згадується в цьому фільмі, начебто позбавляє від необхідності пред’являти авторам претензії із-за історичних несуразностей (зокрема, «наш дорогий Леонід Ілліч» в 1971 році ще не був чотири рази Героєм і не був Головою Президії Верховної Ради СРСР).
А з іншого боку, заявлений жанр чи то зворушливого анекдота, чи то мелодраматичного фарсу за участю «сильних світу цього» (ось Семен Кузьміч Гроссу, перший секретар ЦК Компартії Молдавії, виведений під власним ім’ям, тільки чомусь став старше більш ніж на десяток років, якщо враховувати вік актора Юрія Стоянова) як би припускає поблажливе відношення до різних невідповідностей.
Але «Зайцеві над безоднею», як не дивно, бракує якщо не хуліганства в хорошому сенсі цього слова, то хоч би художньої зухвалості, сміливості і свободи.